Остеосинтез у Кам'янському

Переломи - одна з найсерйозніших категорій травм, лікування яких підбирається відповідно до типу ушкодження та ступеня тяжкості. Застосовують як консервативне так і оперативне лікування.

Остеосинтез - це операція, яка застосовується коли потрібне відновлення цілісності кісток у випадках їх множинних уламків, непоправного зміщення, а також при ризику пошкодження ними навколишніх тканин, нервів, судин. Процедура полягає в тому, щоб відновити анатомію травмованого сегменту та надійно зафіксувати всі кісткові фрагменти до їх повного зрощення. Цей сучасний метод лікування проводиться за допомогою різних фіксуючих металевих конструкцій: стрижнів, пластин, гвинтів, спиць, анкерних гвинтів, біорозкладних імплантів. Тому її часто називають операцією металоостеосинтезу.

Залежно від розташування фіксуючих металевих кріплень хірургічні втручання поділяють на два типи:

• Зовнішній – фіксація кісток за допомогою спеціальних апаратів, що розташовуються над поверхнею шкіри. Часто для цього використовується апарат Ілізарова.
• Занурювальний - фіксуючі конструкції встановлюються безпосередньо на перелом усередині м'яких тканин.

У свою чергу занурювальний остеосинтез поділяється за техніками:

• Внутрішньокістковий (інтрамедулярний) остеосинтез: виконується за допомогою конструкцій, які вводяться в травмовану кістку. Такий метод використовується для відновлення довгих трубчастих кісток: стегна та гомілки, ключиці, плеча та передпліччя.
• Накістковий остеосинтез: операція з відновлення цілісності кістки після перелому за допомогою накладання на неї спеціально підібраної пластини. Дозволяє прискорити зрощення кістки та забезпечити правильну фіксацію.
• Черезкістковий, коли кріплення охоплює кістку в місці перелому;
• Пересадка кісткової тканини, коли як фіксатор використовується кістка пацієнта.

При виробництві імплантів використовують нержавіючу сталь, титанові сплави, аутокість і гомокость, а також полімерні матеріали, що розсмоктуються.

Показання до остеосинтезу

• переломи гомілки, стегна, хребта, променевої кістки, плечової кістки та інших кісток, які, якщо їх не прооперувати, можуть призвести до смерті або постійного порушення функції чи інвалідності;
• переломи з ризиком переходу закритих переломів у складні відкриті;
• інвалідність внаслідок неправильного зрощення кісток;
• вторинне видалення кісткових уламків;
• уповільнити зрощення уламків;
• ризик пошкодження м'яких тканин, кровоносних судин і нервів через зміщення кісткових фрагментів.

Реабілітаційний період після остеосинтезу

Відновлювальний період триває від 1 до 6 місяців. Якщо необхідно зняти фіксатор, лікар зробить це після повного зрощення кісток і повного відновлення функції пошкодженої ділянки. Деякі фіксатори не потрібно знімати: з ними можна робити МРТ.

Вже з 3-го дня необхідно починати рухати прооперованою кінцівкою, спочатку за допомогою реабілітолога. Це дозволить покращити рух лімфи та крові та зменшити ризик виникнення ускладнень.

Для відновлення реабілітолог створює індивідуальну програму реабілітації та фізичної активності, яка дозволить набагато швидше повернутися до звичного способу життя. Добре зарекомендували себе:

• Лікувальний масаж. Проводиться після сканування вен та виключення підозри на тромбоз.
• Фізіотерапія: ультразвук, електрофорез, магнітотерапія, електроміостимуляція. Лікувальні процедури можуть бути призначені з третього дня після операції.
• ЛФК.
• Соціально-побутова реабілітація. Пацієнту необхідно наново вчитися виконувати звичні побутові завдання — за допомогою спеціальних пристроїв та з урахуванням обмежень, постійних чи тимчасових. Іноді доводиться опановувати нову професію, якщо це необхідно для збереження здоров'я і виключити можливість отримання аналогічної травми. Вироблення нових звичок та освоєння навичок дають добрі результати — після операції людина може жити повноцінно та якісно.